ДАЙДЖЕСТ

ГОЛОВНІ НОВИНИ ТИЖНЯ

05 – 09 травня 2021 року

ЗМІСТ

І. Діяльність МОЗ в боротьбі з COVID – 19

Максим Степанов: Україна вийшла з третьої хвилі пандемії COVID-19

Україна вийшла з третьої хвилі пандемії COVID-19. 8 травня з червоної зони епідемічної небезпеки була виведена остання, Сумська область. Про це на сторінці у Facebook повідомив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

«Нарешті можу констатувати, що ми вийшли з третьої хвилі пандемії. Це були надзвичайно складні 2 місяці. Тільки нам і Богу відомо, як ми зуміли втримати ситуацію під контролем. За кожне життя боролися, як на війні. За що величезна шана й подяка нашим медикам», – зазначив Степанов.

Він нагадав, що перші тижні третьої хвилі пандемії вірус розвивався надшвидкими темпами й одночасно вражав цілі міста. «Щодня я був на зв’язку з лікарями, які з жахом повідомляли нові подробиці перебігу південноафриканського штаму. Про складність лікування та одужання», – написав міністр. Найбільш піковими виявилися кінець березня й початок квітня. Одним з основних завдань було забезпечення лікарень країни киснем. «Потужності на Львівському хімічному заводі не витримували та в якийсь момент частина виробничих потужностей зупинилась. Проте за ніч вдалося їх відновити. Ми весь тиждень у цілодобовому режимі розподіляли кисень по медзакладах і не залишили без кисню жодного», – акцентував він.

Міністр навів приклад однієї з міських лікарень Києва – до пандемії заклад потребував 3 тонни кисню на місяць, а під час третьої хвилі – 5,5 тонн на добу. На піку епідемії в лікарнях були 44 тисячі пацієнтів, які перебували на кисневій терапії. А ще рік тому потужності всієї країни складали всього 3,5 тисячі ліжок.

«Ми впоралися. Подолали чергову хвилю COVID-19, але поки не вірус», – зауважив Степанов і закликав українців продовжувати дотримуватися протиепідемічних правил.

Максим Степанов: Ковідний сертифікат може бути запущений в Україні до 1 липня

МОЗ спільно з Мінцифри та НСЗУ опрацьовують впровадження ковідних сертифікатів – це робоча назва внутрішнього документа, який міститиме дані про вакцинацію, про зроблені негативні ПЛР-тести або одужання від COVID-19. Документ розробляється з урахуванням вимог Digital Green Certificate Єврокомісії та Smart Vaccination Certificate ВООЗ. Його мета – вільне та безпечне пересування громадян під час пандемії коронавірусу. Дані вноситимуть через електронну систему охорони здоров’я, а сам сертифікат можна буде отримати у лікаря або згенерувати у додатку чи порталі «ДІЯ».

До впровадження ковідних сертифікатів українці, яким зробили дві дози щеплення, зможуть отримати за їх запитом і за потреби пред’явлення при перетині державного кордону паперове Міжнародне свідоцтво про вакцинацію, яке наразі є чинним.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов розповів, що документ планують розробити в найкоротші терміни і він може запрацювати вже з 1 липня.

«Вважаю, що нам це треба запускати всередині країни в максимально стислі терміни, якщо не в червні, то щоб із 1 липня він у нас на повну запрацював», – наголосив міністр під час внутрішньої презентації.

«Ми знаємо, які потенційно дані будуть вносити в ковідні сертифікати в європейських країнах, навколо чого триває дискусія. Моє бачення – нам треба давати можливість внести всі необхідні дані, робити свій український сертифікат, який потім буде інтегрований з сертифікатами ЄС», – пояснив міністр.

За словами Степанова, запуск внутрішнього ковідного сертифіката буде супроводжуватися певними перевагами для його власників. У такий спосіб українці будуть зацікавлені в тому, щоб перевірятися на ковід за перших же симптомів і не займатися самолікуванням.

«Як ви знаєте, у нас є проблема самолікування. Є велика кількість людей, про яких ми не знаємо – хворіли вони на COVID-19 чи ні. Якщо у них була легка форма хвороби, вони сиділи вдома, не ходили до лікаря і не робили тести. Якщо буде внутрішній сертифікат, який даватиме відповідні переваги за наявності зроблених тестів, – це буде як додатковий стимул не займатися самолікуванням», – вважає міністр.

ІІ. Вакцинація

Максим Степанов провів переговори з керівником Serum Institute щодо збільшення постачання вакцин NovaVax

Міністр охорони здоров’я провів плідну зустріч із Сайрусом Пунавалою – власником Serum Institute, найбільшого виробника вакцин у світі, зокрема вакцин проти COVID-19 – NovaVax та AstraZeneca/CoviShield. Сторони обговорили можливість збільшення обсягів постачання вакцини NovaVax та, зокрема, першої її партії, яка має надійти в Україну до кінця літа.

«Вже в липні-серпні ми очікуємо на перші поставки вакцини NovaVax, із законтрактованих нами 10 млн. Обговорили з паном Пунавалою можливість збільшення обсягів постачання NovaVax з 10 до 15 млн вже цього року. А також збільшення обсягів першої партії вакцин – з 2 до 4 млн доз», – заявив міністр після зустрічі.

Також Максим Степанов розповів про хід переговорів щодо зняття заборони індійського уряду на експорт іншої вакцини – AstraZeneca/CoviShield, півтора мільйона доз якої Україна повинна була отримати ще до 31 березня згідно з контрактом.

«У заручниках такої ситуації, коли вакцини проплачені, але вивезти їх не можна, перебувають й інші країни, зокрема Великобританія. Зі свого боку ми робимо все можливе, щоб розблокувати постачання вакцин. Я написав низку листів до індійського уряду. Також прем’єр-міністр Денис Шмигаль декілька разів звертався до свого індійського колеги з проханням дати дозвіл на експорт вакцин. Сподіваємося, що ситуація владнається найближчим часом», – зазначив очільник МОЗ.

Максим Степанов: Україна отримала ще 500 тисяч доз вакцини CoronaVac

9 травня в Борисполі приземлилися чергові 500 тис. доз вакцини CoronaVac від компанії Sinovac Biotech. Про це повідомив міністр охорони здоров’я України Максим Степанов.

«Загалом у нас законтрактовано 1,9 млн цієї вакцини, з яких 1,215 млн вже Україна отримала», – зазначив очільник МОЗ.

Максим Степанов додав, що МОЗ докладає всіх можливих зусиль для збільшення постачань вакцин в Україну, аби щеплення отримали якомога більше людей.

ІІІ Різне

МОЗ погодив закупівлі на 4,7 млрд грн

Міністерство охорони здоров’я суттєво пришвидшило темпи роботи в частині цьогорічних державних закупівель. Про це повідомила Заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова.

Зокрема, у 2021-му в державному бюджеті України на виконання бюджетної програми «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» передбачено бюджетних асигнувань у сумі 10,3 млрд грн.

Шаталова також зазначила, що державному підприємству «Медичні закупівлі України» доручено закупівлю лікарських засобів та медичних виробів на 6,3 млрд грн щодо 530 номенклатурних позицій.

Після надходження 16 квітня від ДП МЗУ медико-технічних вимог протягом тижня експертні групи опрацювали та Міністерство погодило документи для старту закупівельних процедур загалом на суму 4,7 млрд грн – це 323 номенклатурні позиції.

«Хочу наголосити на хронології: 22 квітня передано для закупівель 8 напрямів, 23 квітня – ще три, зокрема це і доросла онкологія. 27 квітня погоджено дуже великий блок медичних виробів за напрямом серцево-судинні захворювання. 30 квітня – дитяча й дитяча гемофілія та легенева гіпертензія», – акцентувала Шаталова.

За інформацією з системи Prozorro, станом на 30 квітня Держпідприємство «Медзакупівлі» оголосило торгів лише на 109 позицій на суму 2,3 млрд грн. Це з майже 5 мільярдів, які Міністерство вже погодило для закупівлі.

Світлана Шаталова: МОЗ уніфікує держреєстр лікарських засобів

МОЗ працює над кодифікацією лікарських засобів. Про це під час брифінгу повідомила заступниця міністра охорони здоров’я Світлана Шаталова.

«Ми виявили потребу уніфікації державного реєстру лікарських засобів. Така система дозволить поєднати всі бази даних за допомогою унікального кодування кожного препарату. Схожі практики вже існують у багатьох розвинених країнах та суттєво спрощують облік та моніторинг ліків», – пояснила Шаталова.

Заступниця міністра зазначила, що розглядають різні підходи, один із них – кодування за допомогою букв та цифр. Такий код міститиме назву виробника лікарського засобу, дозування, торгове найменування, лікарські форми, типи первинної упаковки та кількість лікарських засобів у ній. Планується, що кожну з частин коду будуть формувати на основі затверджених словників лікарських засобів, форм, метрик та узгоджувати з державним реєстром лікарських засобів України. «Загалом приблизно 23 уніфіковані букви та цифри, які будуть зрозумілі кожному фахівцю – від аптекаря до лікаря, який буде виписувати рецепт», – додала Шаталова.

Водночас у МОЗ фіналізують технічне завдання для розробки електронної системи управління замовленнями ліків та медичних виробів, їх залишками, збором потреби, графіками постачання й планування. Вже до кінця 2021 року МОЗ планує запуск програмного модуля щодо списання ліків через електронні рецепти.